— тамуючи інтелектуального голоду (актуально і по сесей день)
...................Дехто думає, що муссікуси це також люди. Одначе цьому не може бути правда. Невже ж може бути, щоб людина людину ж, себто брат брата (бо всі ми браття), зважилася так оскорбляти й понижати. Щоб людина людині ж робила таку пакість. А з другого ж боку — чи може бути, щоби людина дала над собою так знущатися та й не скинула з себе ганьблячого ярма?! Адже всім нам відома древня історія нашої імперії, який бунт і яку різню справили невільники, коли стало їм тісніше жити.
Справді, коли муссікус чоловік, за кого ж нам мати тамошніх людей, що ніби муссікуси кличуть їх паннус або поппус? Або де ж це може бути, щоби чоловік допускався такого звірства й так зневажав свого ж брата. Дійсно, наколи муссікуси люди, так тамошніх людей уважати б нам хіба за скажених вовків!
Більше прочитати новел та оповідок Леся Мартовича можете ТуТ - https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/les-martovic/vinajdenij-rukopis-pro-ruskij-kraj