ХРУНІЯДА
пісня про Олесика Хруня
(Присьвята всїм виборцям, котрі віддали і віддадуть голоси на шкіролупів свого народа)
В селі Гнидові, долинї,
стоїть хата ще й до нинї,
хоч пуста вже й непошита,
де родив ся Хрунь Олесик.
Хто він був - се кождий знає,
хто газети лиш читає
і полїтику провадить.
Тут сказати не завадить,
що се простий був мужик,
темний собі мов той бик.
Єго предки споконвіка
мали вигляд чоловіка;
Хрунь-же - морду мав ослячу,
а натуру ту свинячу.
До роботи лінував ся,
а на другиг все спускав ся -
любив сверлом всюди влізти,
за двох пити, за трох їсти,
а за Яникову нїби ласку,
за цигара, за ковбаску
і за ринських пять готівки,
- не виймаючи й горівки -
не лиш Донеців Хрунь продав би,
душу й тіло він віддав би;
за кватирку в Шоколаді
та запродав би в неволю
цьїлий сьвіт, усіх людий,
Бога, жінку і дїтий.
Ну а взявши на розвагу
донецькую ватагу,
котра тільки й тим горує,
що у хлопа НАРАБУЄ,
ПЕРЕКУПИТЬ, НАШАХРУЄ -
то не буде чей дивниця,
що Олесько Хрунь пивниця
взагалї там істнував
і в Пахана ласку мав.
На теж вони тут паханами,
щоб рядили Русинами
на те жиють, на те жили,
щоби руську Кровицю пили!
Олесько Хрунь тим не журив ся,
він в бік хлопів не дивив ся...
що там йомучесть, громада?
Злодієви - пахне зрада!!!!! Їду на Майдан... Бо щось надто поширилась сьогодні інформація про ймовірний розгін Майдану. Та і знайомі дзвонять, що мілція("беркут", внутрішні війська і т.п.) стягуються до центру Києва. Місце зустрічі-біля Великого Коломийського Намету.