-----— тамуючи інтелектуального голоду —--------
= Друзям моїм =
Приходьте, друзі, у мій дім.
Для вас завжди відкриті двері
В моїй малесенькій оселі...
Приходьте, друзі, у мій дім!
Ми з вами мову поведем
Про дні буденні і святкові,
Про юності роки чудові...
Ми з вами мову поведем.
Багато що й згадаєм тут,
А, може, й пісню заспіваєм,
Вгощу вином п`янким вас, чаєм...
Багато що й згадаєм тут.
Бува, й помрієм мовчки ми
Під вальс старого патефона,
Який давно звучав удома...
Бува, й помрієм мовчки ми.
Розділим радість на усіх,
Бо в кожного із нас є діти,
Уже й онуки вчаться жити...
Розділим радість на усіх!
Приходьте, друзі, у мій дім,
Де вас гостинно я чекаю
І від душі усіх благаю:
Приходьте, друзі, у мій дім!
= Мамине серце =
Троянда прекрасна,
Та все ж відцвітає,
Росинка срібляста
На сонці зникає,
І сонце за хмари
Ховається часто,
Осінні примари
Нам шле передчасно...
Й життя, наче річка,
Початок свій має,
Але не є вічне -
Як іскра, згорає.
Лиш мамине серце
Безмежне в любові -
Бездонне озерце
Добра в нашій долі.
Заглибитися в лірику Марію Боєчко можете ТуТ → https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/boecko-maria